Загалом за час існування Gen.Camp понад 60 дітей пройшли реабілітацію та отримали психологічну допомогу від провідних українських спеціалістів. Учасники нашого табору – це діти з гарячих точок України, віком від 6 до 12 років. Це діти з Маріуполя, Харкова, Київської області, міста Бахмут, що на Донеччині, села Ягідне, що на Чернігівщині… Усі вони пережили важкий травмуючий досвід, який назавжди залишиться у пам’яті дитини. Пігулки забуття не існує. І наше завдання не полягає в тому, аби діти забули про все як про страшний сон, головна мета діяльності табору Gen.Camp – допомогти їм подолати цей страшний досвід війни, навчити жити у новій реальності та дорослішати здоровими і сильними українцями.

У нашому таборі з дітьми працюють виключно українці. Досвід, який сьогодні переживають українці в умовах повномасштабної війни, є унікальним. Світові психологи не стикалися у своїй практиці з такими випадками. Сирійський сценарій, наприклад, не підходить нам. У нас зовсім інший менталітет і культура, є свої особливості соціального середовища, а це теж важливий фактор під час реабілітації.

Під час першої зміни Gen. Camp ми інтегрували в програму надбання визнаних для реабілітації дітей світових практик та власних розробок. А за результатами першої зміни розробили авторську програму “Захищені любов’ю”. Її розробила провідний психолог проєкту Оксана Шльонська. Програма базується на засадах когнітивно-поведінкової терапії та кататимно-імагінативної психотерапії, які є визнаними психотерапевтичними методами у всьому світі. Під час роботи з дітьми ми працюємо за кількома напрямами. Перший – групова терапія, коли діти “нормалізують” один одного, діляться своїми історіями. Другий – індивідуальна терапія, де травма опрацьовується з психологом безпосередньо з учасником. І третій напрямок – це робота з батьками і опікунами.

Наша діяльність не обмежується периметром табору, ми надаємо консультаційну підтримку батькам та опікунам наших вихованців. Бо через місяць перебування в таборі діти повертаються в своє середовище, і дорослі мають знати, як з ними жити і працювати, як продовжити ефект, здобутий у нашому таборі.